Будівничий української армії Олександр Греків
2092 
3 грудня – 150 років із дня народження Олександра Грекова (1875-1959), борця за незалежність України у XX столітті, військового діяча, генерал-хорунжого Армії УНР, командувача Української Галицької армії, політичного в’язня ГУЛАГу.
Олександр Греків народився 21 листопада 1875 року в селі Сопич на Чернігівщині. Після закінчення гімназії навчався на юридичному факультеті Московського університету, згодом у військовому училищі.
У 30 років Греків отримав чин штабскапітана. З 1908 р. він у Петербурзі – старший ад’ютант Першої гвардійської дивізії; був близький до царської родини; брав участь у вихованні дітей Миколи ІІ. З 1910 р. – начальник розвідки Петербурзького військового округу, ад’ютант штабу військового округу, 1911 – підполковник, кавалер Святої Анни 3-го ступеня.
У 1912 р. Олександр Греків захистив дисертацію з історії військового мистецтва, був професором на кафедрі військової історії в академії Генерального штабу. У 33 роки Греків відзначений першою нагородою – орденом Святого Станіслава 3-го ступеня; кавалер сім бойових орденів (включаючи офіцерського Георгія 4 ступеня).
На початку Першої світової війни у 1915 р. О. Греків – начальник штабу в 1-й Гвардійській дивізії, 74-ї піхотних дивізій, 6-го армійського корпусу, командував гвардійським Єгерським полком. З 1917 р. – генерал-майор.
На запрошення Михайла Грушевського перейшов на службу УНР. Сформував ІІ-гу Сердюцьку дивізію. Очолив штаб Київського ВО, у грудні 1918 – заступник військового міністра уряду УНР, а за кілька місяців – міністр.
«Мені довелося вести технічну відбудову української армії, всього складного апарату військового міністерства», – згадував О. Греків.
Переваги запропонованої Грековим військової структури було доведено згодом досвідом британської та американської армії. Показово, що і нинішня українська армія теж проявила інтерес до такої структури.
У період П.Скоропадського Грекова звільнили. Згодом він долучився до антигетьманського повстання Директорії, командував Південною групою військ Армії УНР.
12 лютого 1919 р. О. Грекова призначено Наказним Отаманом (тобто – командувачем армією УНР) на місце генерала Осецького. Він зупинив відступ українських військ, укріпив Житомир і Бердичів, стягнув свіжі сили армії УНР.
З 9 червня до 5 липня 1919 р. генерал Греків очолив Українську Галицьку Армію. За два тижні він увійшов у історію як переможець, який на героїзмі солдатів і таланті командувача провів наступальну операцію УГА – «Чортківську офензиву». 8 червня здобув головну перемогу ЗУНР над Польщею – розбив польську армію під Чортковом. УГА стрімко й переможно йшла до Львова.
Через дрібні чвари й інтриганство політиків 5 липня 1919 р. керівництво ЗУНР, боячись небувалої популярності Грекова у військах, зажадало його відставки. Олександр Греків виїхав разом з родиною до Чернівців, які на той момент уже були окуповані румунськими військами. Після поразки визвольних змагань жив у Австрії, мав будиночок у селі. Щоб прогодувати родину, займався господарством. Втім дружину таке життя не влаштовувало і вони розлучилися.
Греків почав заробляти роботою у газетах Відня; продавцем книжкового складу-магазину. У 70 років Олександр Греків прийняв австрійське громадянство, працював бухгалтером у готелі «Де-франс», вів тихе життя немолодої людини.
21 вересня 1948-го радянські спецслужби викрали О. Грекова й посадили у Лук’янівську тюрму в Києві. 74-річного генерала засудили як «українського націоналіста і французького шпигуна» на 25 років концтаборів, які він відбував на будівництві БАМу в таборі особливого режиму «Озерлаг» ГУЛАГу.
У 1956 р. Олександра Грекова звільнили за амністією.
«За служіння Україні я розплатився роками неволі й втраченим здоров’ям. Але аж ніяк не шкодую про це і готовий вкотре пройти цим шляхом – шляхом випробувань і поневірянь. Заради України», – написав у спогадах.
Він зміг домогтися повернення до Відня, де читав лекції про політичну ситуацію в СРСР. Помер 2 грудня 1958 року у Відні, де і похований.
Нині у Львові, Києві, Глухові на честь генерала Олександра Грекова названі вулиці.
Читайте також: Марко Безручко: українець, який врятував Польщу
Читайте також:
- Історія
Видатна діячка українського визвольного руху: 120 років тому народилася поетка, членкиня ОУН Олена Теліга
- Історія
Некоронований король Русі: 2 лютого 500-річний ювілей від дня народження князя Василя-Костянтина Острозького
- Миколаїв
У Миколаєві привітали особовий склад 19 полку НГУ з 34-ю річницею створення
- Історія
На Полтавщині 177 років тому народився історик Орест Левицький
- Район.IN.UA
Відбили штурми росіян та отримали нагороди: 14 бригада відзначила 11 річницю створення