Переселення євреїв Херсонщини до Єврейської автономної області

Тарас Бузак

Автор(ка)

03 Червня 2025, 16:00

1777

Вокзальна площа Біробіджана. Вікіпедія

Російська Федерація є абсолютно штучним утворенням, яке завжди тримається на страху та багнетах. Так було раніше, так є і зараз. І радянський союз був лише кровавим епізодом в довгій історії злочинів російської імперії. Випадково натрапив на архівний документ щодо переселення євреїв Херсонщини у, створену комуністичним урядом на Далекому Сході, Єврейську автономну область.

Захотілося написати статтю про цей, трагічний, але майже не вивчений епізод історії Херсонщини. Він є досить показовим, особливо в питанні цінності людського життя у тоталітарному суспільстві. Тут долі українців та євреїв тісно переплетені, і не лише географічно. Тому, шукаємо правду, говоримо про неї.

Єврейська автоно́мна о́бласть – автономна область у РФ, знаходиться на Далекому сході країни-окупанта. Створена у травні 1934 року.У в 2020 году євреї складали всього 0,6 % (837 осіб) від населення автономної області.

Добровільно-примусове переселення

Так, у жовтні 1947 року один керівників ЄАО звернувся до секретаря ЦК КП (б) України Кагановича з проханням переселити мешканців Херсонщини єврейської національності до створеної за рішенням комуністів Єврейської автономної області РФ.

Як свідчать архівні документи реакція була миттєвою і на території Херсонської області розпочалася підготовча робота. Уповноважені особи партії та НКВС проводили так звану роз’яснювальну роботу серед єврейського населення і формували групи тих, хто «добровільно погодився» переїхати. Можна тільки здогадуватися у якій форми проводили таку роботу.

За короткий період у добровольці записалося 1150 осіб.

Зголосилися переїхати старший викладач педінституту Маркус Йосипович Бизер, директор херсонського пивзаводу Григорій Пак, технік заводу імені Петровського Борис Лейбович Грекер, лікарі, бухгалтери, керівники середньої ланки. Публікую неповний список таких «добровольців».

Можна зробити припущення що існував план замовлення по спеціальностям, який херсонські чиновники намагалися виконати.

Але був і певний список людей, яких херсонські чиновники не хотіли пересиляти у Єврейську автономну область. Це були працівники сільського господарства області.

У зв’язку з напруженим становищем з кадрами сільського господарства, таке було пояснення. Список складався з десяти осіб.

Переважна більшість майбутніх переселенців просили, щоб їх відправили жити у столицю ЄАО місто Біробіджан.

Біробіджа́н – місто, адміністративний центр Єврейської автономної області Росії. До 1931 року — Станція Тихенька.

Місто Біробіджан. Сучасне фото

Серед бажаючих були не лише євреї. Разом з херсонськими євреями переселялися на Далекий схід і представники інших національностей, українці, росіяни і грузини.

175 критих вагонів для перевезення євреїв

Керував добровільно-примусовим переселенням мешканців Херсонщини до Єврейської автономної області на Далекому Сході РФ такий собі Михайло Абрамович Левандо, який працював заступником начальника обласної заготівельної зернової контори (облзаготзерно-рос). Його заступником по політмасовій роботі на етапі став Гітельфарб Ефим Борисович, який обіймав посаду обласного житлового управління.

Відповідне рішення прийняв виконком Херсонської обласної ради депутатів шостого 6 грудня 1947 року.

Крім цього херсонські чиновники затвердили кошторис переселення.

Для перевезення херсонських євреїв до Хабаровського краю було задіяно 175 критих вагонів. Харчування було організовано міністерством торгівлі СРСР за рахунок спеціального управління з питань переселення.