Пужники: чому не «Волинь-43»

Володимир Бірчак

Автор(ка)

25 Квітня 2025, 13:42

1619

Цвинтар у вже неіснуючому селі Пужники (Тернопільська область)

Розпочалися археологічні розкопки на території колишнього села Пужники до котрих прикуто багато уваги. Враховуючи, що уваги багато, то почали і писати багато, і хто як вміє, і як собі хоче.

Вважаю від себе за необхідне внести певну ясність, так як довго досліджував цю тему і не одну ніч просидів у бліндажі вичитуючи документи. Що відбулося?

12 лютого 1945 року у селі Пужники відбувся бій між відділами УПА «Сірі вовки» та «Чорноморці» і «стрибками» (істрєбітєльний батальйон) та оперативною групою Коропецького РВ НКВД. Не «етнічна чистка», не напад на мирне населення, не будь-що інше.

Бій між УПА та структурами НКВД, у котрих також були поляки.

Читайте також: У Пужниках на Тернопільщині розпочали ексгумацію

Чи можна завати ці події «Волинським конфліктом»? Абсолютно ні! По-перше. Географічно й історично південна частина Тернопільщини ніколи не входила до Волині, а село Пужники знаходилося саме на півдні у колишньому Монастириському районі.

По-друге. Теза про Волинь-43, чи про «трагедію», чи про «різню» – це є далекі від історичної достовірності формулювання. Конфлікт між поляками та українцями під час та після Другої світової війни справді мав місце, але тривав він із 1942-го до 1947-го років і не був обмежений територіально лише Волинню.

Набільш достовірна назва для цих подій із історичної точки зору – Друга польсько-українська війна. Чи було село Пужники знищене УПА? Ні. Знову, ні.

Село фактично обезлюдніло, коли учервні 1945 року совєтська влада переселила його жителів до Немисловіце, що поблизу Вроцлава.

Дане переселення відбувалося відповідно до «Угоди між Урядом Української РСР і Польським Комітетом Національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі та польських громадян з території УРСР».

У 1949 році совєтська влада ліквідувала село. Зараз його територія належить до села Садове Коропецької селищної ради Чортківського району Тернопільської області. Тобто не внаслідок дій УПА, а через переселення.

Будь ласка, зверніть увагу бодай на ці три тези. Бо сьогодні вже дуже багато побачив в інформаційному просторі. Тема дуже чутлива, тому й висвітлювати її потрібно дуже і дуже скурпульозно.

Також настійливо прошу і закликаю прочитати статтю мого колеги і друга Сергія Волянюка – Довкола подій 1945-го в селі Пужники (це найбільш повна і достовірна стаття про ті події).

Читайте також: Провокація на горі Монастир