Вечір французької музики у Луцьку
Музичний інструмент – флейта нерозривно пов'язаний з історією та культурою Франції – придворними концертами Людовіка ХІV, революційними подіями та аристократичними салонами Парижа.
Тож не дивно, що саме флейтова музика займає чільне місце у творчості французьких композиторів. Твори найяскравіших із них звучатимуть у Луцьку на концерті «Французька чарівність».
Солісти Національної філармонії – Юрій Шутко, який єдиний в Україні грає на золотій флейті японської фірми SANKYO та є її обличчям у світі, й талановита піаністка Анастасія Бика виконають на сцені Волинського академічного театру ляльок найяскравіші твори французької камерної музики, які зазнали впливу стилістики Ігоря Стравінського.
Концерт відбудеться у п'ятницю, 11 жовтня у рамках фестивалю Волинської філармонії «Стравінський і Україна».
Прем’єрне виконання
Окрасою концерту є сюїта «Гравці на флейті» Альберта Русселя, створена 1924 року, у так званий – другий період творчості композитора, який після повернення з війни занурився у експерименти зі звуком та гармоніями.
Пройшовши послідовно через вплив Вагнера і Франка, потім через зацікавлення імпресіонізмом Дебюссі й екзотичним орієнталізмом, він захопився «жорстким авангардом Стравінського», який із 1920 – до 1934 року жив у Франції.
Завершив свій творчій шлях Руссель як найвизначніший неокласицист. Хоча молодість віддав морській справі, здійснюючи навколосвітні експедиції.
Сюїта Русселя «Гравці на флейті» складається з чотирьох частин, кожна з яких названа на честь відомих флейтистів в історії та літературі – бога природи в грецькій міфології Пана з панфлейтою в руках; щасливого пастуха з «Еклогу» Вергілія Тітіра, що грав на сопілці; індуїстського бога Крішни, котрий заворожував звуками флейти людей та тварин, а також головного героя популярного роману Анрі де Реньє «Грішна жінка» – месьє де ля Пежоді.
Окрім цього, Руссель кожну частину сюїти присвятив знаним флейтистам-сучасникам. Серед них, зокрема, і професори Паризької консерваторії – Марсель Муаз та Гастон Бланкар.
«Попри оригінальність задуму композитора Русселя та популярність його сюїти «Гравці на флейті» у світі, в Україні її дуже рідко виконують. А на луцькій сцені вона звучатиме вперше», – розповів флейтист, кандидат мистецтвознавства Юрій Шутко.
Читайте також: У Луцьку відкрили ХХІ музичний фестиваль «Стравінський та Україна»
Композиторка Сесіль Шамінад
Cучасницею Ігоря Стравінського була Сесіль Шамінад. На той час жінці-композиторці у Франції було складно торувати собі шлях до успіху. Із дитинства батько забороняв їй навчатися музиці.
Попри це, вже у вісім років вона зіграла частину своєї музики відомому композитору Жоржу Бізе і отримала схвальний відгук. Свій перший концерт Шамінад дала у вісімнадцять.
З того часу її творчість як композитора набирала популярності. Вона писала в основному характерні п'єси для фортепіано та салонні твори, які були видані ще за життя.
Шамінад стала першою жінкою-композиторкою, яка отримала орден Почесного легіону. Попри це, у другій половині ХХ століття її твори мало виконували. І лише Концертіно для флейти та фортепіано, яке належить до найкращих зразків легкої салонної музики, завоювало велику популярність як серед студентів, так і професійних виконавців.
Його Шамінад написала 1902 року на замовлення для випускного екзамену Вищої Паризької консерваторії і присвятила професору класу флейти Полю Тафанелю.
Творча дружба
Під впливом музики Стравінського формувалася й творчість видатного французького композитора Франсіса Пуленка, який уважав його своїм «духовним батьком». В одному з листів він написав:
«Звучання музики Стравінського було чимось таким новим для мене, що згодом я часто замислювався і запитував себе: «Ну, добре, а якби його не було, я почав би писати музику?».
Водночас саме Стравінський сприяв першому виданню творів Пуленка. У свою чергу, той більше сорока разів брав участь у виконанні «Весіллячка» (партія одного з чотирьох роялів), і з цікавістю ставився до появи нових творів колеги.
Дружба цих двох композиторів тривала близько 40 років. Хоча вони не дуже часто зустрічалися особисто. Коли ж Стравінський вирішив остаточно переїхати до США, Пуленк не втримався і заявив:
«Страшно подумати, що відтепер Стравінський писатиме англійською, і що його віскі завжди віддаватиме горілкою. О! це небезпека Америки. У Парижі він залишився б космополітом».
У програмі концерту «Французька чарівність» прозвучить найвідоміший твір з репертуару флейтистів – соната для флейти й фортепіано, який Пуленк написав 1957 року на замовлення американської Бібліотеки Конгресу.
Цей композитор любив створювати музику саме для духових інструментів, оскільки їхнє звучання подібне до людського голосу. Сонату для флейти він написав у Каннах.
Вперше її виконав корифей флейтового виконавства Жан П'єр Рампаль під акомпанемент композитора. І досі цей твір є обов’язковим для виконання флейтистами.
Читайте також: «Чарівна флейта Моцарта»: у Рівному пролунали всі флейтові концерти видатного австрійського композитора
Запізнілий успіх
Такої ж слави серед виконавців набула і соната для скрипки та фортепіано композитора та органіста Сезара Франка, який написав її 1886 року, коли йому виповнилося 63 роки. Це був весільний дарунок для 28-річного скрипаля Ежена Ізаї. Соната принесла Франку небувалий успіх, який виявився запізнілим, адже протягом життя його творчість не зазнала великої слави.
Сьогодні – це найпопулярніший твір у репертуарі не лише скрипалів, а й віолончелістів (перекладення для цього інструменту схвалив сам С. Франк), а також флейтистів. У транскрипції для флейти та фортепіано звучання цієї сонати набуває надзвичайної ніжності та трепетної мелодійності.
У порівнянні з більшою частиною камерного репертуару соната Франка вирізняється складністю фортепіанної партії. Композитор наситив її фактуру потужними акордовими й октавними пасажами, з якими ефектно справляється представниця харківської піаністичної школи – Анастасія Бика.
Загалом, програма концерту підібрана таким чином, щоби слухач міг подумки перенестися в минуле та побувати у вишуканих інтер'єрах кращих аристократичних салонів Парижа.
Читайте також: Музика для короля: у Луцьку виконали твори з репертуару Фрідріха Великого
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром