Султанський маршрут: що будували у Стамбулі українки
Стамбул – турецьке місто з багатовіковою історією. За Візантії тут був центр православного християнства, а потім – столиця Османської імперії, султан якої вважався халіфом правовірних мусульман. Саме за доби султанату неабиякий слід у цьому місті залишили українки, які стали членами османської династії. Про їхнє життя та незвичайну долю нагадують мечеті, хамами (турецькі лазні) та гробниці, про які докладніше розповість авторка книжок «Роксолана: життєпис» та «Гарем османських султанів. Доба «Жіночого султанату», Олександра Шутко.
Слідами Роксолани
У XVI столітті в полон до кримських татар потрапила донька українського священника з галицького міста Рогатин. Її викрали кримські татари й продали у рабство, а далі подарували османському султанові Сулейману Пишному.
Юнкою вона опинилася в гаремі й незабаром стала фавориткою султана, отримавши ім’я Hürrem, що в перекладі з турецької означає «весела, усміхнена, задоволена». Вона народила йому шестеро дітей – п’ятеро синів і доньку, а 1534 року султан, усупереч традиціям, пошлюбив її.
Стамбульці цю жінку назвали Роксоланою, тобто уродженкою українських земель. Весілля Роксолани із султаном Сулейманом пишно відсвяткували на центральній площі Іподром.
Читайте також: Любовні листи Роксолани
Сьогодні там можна побачити хамам, який Роксолана звела наприкінці свого величного життя 1556 року. Це була найбільша і найпрестижніша лазня Стамбула, в якій жінки й чоловіки парилися окремо, а ще там проводили відповідні ритуали на честь обрізання синів, весілля доньок тощо.
Після турецької революції 1923 року цей хамам стали використовувати не за призначенням – як склади для типографії та як крамницю килимів. Лише нещодавно там знову відкрили хамам – один з найдорожчих у Стамбулі.
Утім, це не перша лазня, яку в столиці Османської імперії збудувала Роксолана. Ще 1540 року в районі Еміньоню, де мешкали юдеї і християни, вона наказала звести хамам для чоловіків та жінок. Після смерті Роксолани стамбульці стали називати його «Старим хамамом».
На жаль, на початку XX століття лазню зруйнували пожежі. Нині на цьому місці стоїть сучасна офісна будівля.
Того ж року неподалік Гранд базару (Капаличарши) біля воріт Махмуда-паші Роксолана збудувала чотириповерховий камінний хан Калджилар для ювелірів, які виробляли прикраси зі срібла і просто там (у крамницях першого поверху) їх продавали.
Калджилар зберігся до наших днів, і сьогодні під його дахом зібралися найвправніші у Стамбулі майстри срібних справ.
Читайте також: Спадок Роксолани
Виручені від оренди Старого хамама та хана Калджилар кошти Роксолана спрямовувала на утримання найбільшого за розмахом її доброчинного проєкту – мечеті зі школами (початковою і духовною), їдальнею для бідних та лікарнею у районі Аксарай.
Подейкують, що Роксолана звела його там, де раніше був невільницький ринок. Але насправді це не так. Адже ця місцевість називалася ім’ям слуги султана Мехмеда ІІ Завойовника – Башчи Хаджи Махмуда. Там була молитовня, яка з часом занепала.
Неподалік розмістився ринок, тут раз на тиждень торгували жінки. Місцевість, де зберігся храмовий комплекс Роксолани, який вона будувала впродовж усього життя, згодом перейменували на її честь, тепер вона називається «Хасекі», тобто – улюблениця султана.
Померла Роксолана 15 квітня 1558 року. Поховали її з почестями на кладовищі біля мечеті вінценосного чоловіка, яка називається Сулейманіє.
Читайте також: Справжній портрет Роксолани
Над могилою дружини невтішний султан Сулейман звів гробницю, стіни якої наказав оздобити блакитними, білими та червоними кахлями із візерунками квітів, дерев та рослин, що уособлювали весняний сад.
Читайте також: «Весна мого життя»: як султан Сулейман переживав втрату Роксолани
Роксолана стала першою дружиною султана, удостоєною честі спочивати в окремій гробниці.
Читайте також: Найбагатша жінка Османської імперії: як жила єдина донька Роксолани
Місця Надії
У династії османів Роксолана була не єдиною українкою. Через сто років схожа доля спіткала і Надію з Поділля, яку так само продали в рабство і віддали до гарему.
Ставши наложницею, на ім'я Хатідже Турхан (що в перекладі з турецької означає «обрана», «шанована»), вона народила султанові Ібрагіму І первістка Мехмеда. На відміну від Роксолани, Хатідже Турхан дожила до часу сходження сина на престол (у шість із половиною років) і навіть стала його регенткою.
Але 1656 року відійшла від влади, передавши повноваження великому візирові – вольовому Кьопрюлю Мехмеду, який зумів навести лад у державі, яка тоді переживала не найкращі часи.
Читайте також: Хатідже Турхан – султана-українка на османському престолі
Відтак Хатідже Турхан стала останньою представницею «Жіночого султанату» – періоду в Османській імперії, коли жінки й матері султана втручалися в державні справи. Започаткувала його ще Роксолана, яка мала величезний вплив на закоханого султана Сулеймана.
Відійшовши від управління державою, Хатідже Турхан перейнялася доброчинністю. Саме їй завдячує своєю появою Нова мечеть на набережній Еміньоню – найпишніший храм імперії, побудований жінкою османської династії.
Тогочасний мандрівник Евлія-челебі переповідав, що верхівки двох мінаретів мечеті були позолочені, тому їхній блиск люди помічали ще здалеку. Зазвичай османи не золотили верхівок храмів. Можливо, Хатідже Турхан згадала про своє християнське минуле, в якому церкви мали позолочені маківки бань…
Читайте також: «Жіночий султанат» в Османській імперії: від Роксолани до Хатідже Турхан
Поряд із мечеттю Хатідже Турхан побудувала школу для дітей, султанський будиночок та крите джерело, з якого могли пити всі охочі, а на свято Рамазан тут іще й пригощали шербетом, виготовленим із найкращого меду.
На утримання Нової мечеті Хатідже Турхан залучала кошти, які надходили з Єгипетського базару, спорудженого на набережній Еміньоню. Там продавали спеції, тканини зі Сходу, а також коштовні товари із Середземноморського регіону.
Один із чотирьох парадних входів на цей базар назвали – «Хасекі» на честь Роксолани, адже він містився саме навпроти збудованого нею Старого хамаму, а нині – виходить на проспект Єніджамі (Нової мечеті).
Читайте також: Вишивка Роксолани – крізь пів тисячоліття
Згодом до цього комплексу будівель Хатідже Турхан додала ще і мавзолей (найбільший у Стамбулі), де її і поховали в липні 1683 року. Там же спочивають і її нащадки-султани: син Мехмед ІV, онуки Мустафа ІІ та Ахмед ІІІ і правнук Осман ІІІ, матір’ю якого також була українка Марія.
У султанському гаремі її називали вали Шехсувар, що в перекладі з турецької означає «вправна вершниця».
Самітниця Марія
На жаль, точна дата і місце народження Шехсувар невідомі. Після смерті чоловіка Мустафи ІІ вона разом зі своїм оточенням та донькою Емметулах перебралася до Старого палацу, де усамітнено прожила 51 рік.
Її син Осман із п’ятилітнього віку був зачинений у покоях палацу Топкапи, які отримали назву «золотої клітки», адже навіть матері не дозволяли його відвідувати, він міг спілкуватися лише зі своїми наложницями та євнухами.
Осман став султаном у 56 років. За своє трирічне правління (1754–1757) він запам’ятався надмірною любов’ю до соболиного хутра та ненавистю до музики й музик, яких повиганяв зі свого палацу.
Цей султан також зневажав жінок і жіноче товариство, тому носив спеціально підковані черевики, аби служниці палацу тікали щодуху, зачувши його наближення.
Мати Османа, Шехсувар померла 1756 року в 74-річному віці. Поховали її на території кафедральної мечеті Нуросманіє (Нуруосманіє), що височіє над Грандбазаром. Її будівництво завершив син Осман ІІІ.
Читайте також: Візантійська Лілія, невтішна Теодора та інші наречені османських султанів
Шехсувар не встигла у Стамбулі залишити по собі доброчинні проєкти, як того вимагає іслам. Адже майже все життя вона прожила у Старому палаці, який іще називали «Палацом сліз», оскільки туди відправляли вдів померлих султанів.
Читайте також: Життя султанського гарему із кавовим ароматом
Цей палац стояв на території сучасного Стамбульського університету на площі Баязид і до нашого часу не зберігся. Спершу там містився гарем султана, в якому перебувала і Роксолана. Саме вона 1541 року переїхала до нового палацу Топкапи, що в перекладі з турецької означає «гарматні ворота».
Цей палац став офіційною резиденцією османського султана. Відомий архітектор Сінан побудував тут розкішні покої гарему, в яких разом із дітьми мешкала не лише Роксолана, а і її наступниці – Нурбану та Сафіє.
Тоді ж жінок, які не догодили султану, а згодом і вдів та матерів султанів стали відсилати до Старого палацу.
Гарем палацу Топкапи постійно перебудовували. Найбільша його реконструкція відбулася після пожеж 1662 та 1665 років – уже за часів Хатідже Турхан. Істотні зміни в інтер’єр вносили й у ХVIII столітті, тому приміщення гарему втратили свій початковий вигляд.
Читайте також: Правда та вигадки «Величного століття»: як насправді виглядала Роксолана
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром