Крашанки, писанки та м'ясні страви по-волинськи

17 Квітня 2023, 15:17

2605

Писанки

Загальновідомою є легенда про те, що звичай фарбувати яйця в честь воскресіння Ісуса Христа пов’язаний з послідовницею Спасителя Марією Магдалиною. Саме вона прийшла до імператора Тиберія, щоб сповістити йому про воскресіння Ісуса Христа.

У знак цього вручила йому яйце і промовила «Христос Воскрес». Звісно, що імператор не повірив. І, розсміявшись, промовив, що воскресіння мертвого неможливе, як і те, що біле яйце може стати червоним. І от тоді дійсно звершилось диво – яйце почервоніло.

Є й інші легенди, що також пов’язані з Марією Магдаленою. Однак більш давню історію мають міфи про яйце як символ творення світу і зародження життя.

Шанували обрядове яйце давні греки, римляни, народи Заходу. На території України та інших країн Європи археологи знаходять глиняні фарбовані яйця, що свідчить про дохристиянську ґенезу звичаю.

Читайте також: Глиняна писанка початку ХІІ століття, яку знайшли на Рівненщині у 2013 році

Великодні крашанки

На Волині найпоширенішою фарбою для крашанок був настій цибулиння. Використовували й цвіт латаття, молоді пагони тополі, березове листя, молоду траву, чорниці. Крашанки виходили від світло-жовтого до темно-бордового кольорів.

Читайте також: Волинський Великдень

Вважалося, що готувати яйця потрібно починати на Чистий четвер. У селі Гуща казали, що «робити писанки і крашанки треба в четвер, але найчастіше їх роблять у суботу». Тут вірять, що яйця, пофарбовані у Чистий четвер, довго не псуються і зберігаються впродовж усіх свят.

Читайте також: Чистий четвер по-волинськи

Ой вже нидалечко

Чирвоне яєчко.

Дала-лом, дала-лом,

Чирвоне яєчко.

Бай, Боже, дождати

Є покуштувати.

Дала-лом, дала-лом,

Є покуштувати.

За столиком сісти

Те яєчко ззісти.

Дала-лом, дала-лом,

Те яєчко ззісти (с. Ворокомле)

Читайте також: Великодні традиції минулого: що освячували наші предки на Рівненщині

Великодні писанки

Для волинських писанок найбільш характерне тло вишневого, червоного, вохристого кольорів. Для цього готували відвари цибулиння, кори дуба, вільхових шишок, чорниць, молодих стебел жита, буряковий сік.

Характерні нескладні візерунки: завитки, вітрячки, ялинки (сосонки), восьмикутні зірки (розети), грабельки, дубове листя та геометричні фігури. Велика колекція волинських писанок зібрана у фондах Волинського краєзнавчого музею.

У музейній майстерні «Пташка» напередодні свята працює школа писанкарства «Чарівний писачок».

Читайте також: Традиційні волинські писанки у міжвоєнній науковій збірці

Приготування м’ясних страв до Великодня

До Великодня волиняни готували м’ясні страви – відварювали чи запікали сало (шпирку), м’ясо (шинку), карука (кендюха), ковбаси, порося.

Готували страви по-різному. У селі Стобихва, до прикладу, шинку пекли в тісті або обмазували сметаною і запікали в паперових мішках:

«Ну, шинку на Паску пікли. Брали м’ясо, солили… і його в тісто запихали, тістом його обліплювали, заправку давали і пікли в пічі. Я примєром, тісто я не любила, я брала ... в такую бумагу із цього, мішки як то були макарони в мішках, така груба, сметаною обмажуть і воно як панцир. Як спечеться, рум’яне такоє і так його. Як хто хоче, так робе».

У ряді сіл до Великодня запікали маленьке порося: «А от колись ше мій дід казав, розказував, має забити ше маленьке поросєтко ... Маленьке порося треба було забити і обсмалити» (с. Піщане). В різних селах були певні особливості приготування цієї страви.

Великдень, як і всі інші свята, завжди мали усталений набір страв і кожна родина, по можливості, дотримувалась традицій, які формувались віками.

Читайте також: «Ой уже недалечко…»: великодній хліб