Чому Британія досі не визнала Голодомор геноцидом українського народу

Це гарне питання, бо з одного боку відомий журналіст з Уельсу Гарет Джонс одним з перших написав на початку 1930-х років про справжню суть СРСР, колективізації та чому Сталін морив голодом українців.
А з іншого, нині Лондон ще не готовий визнати це геноцидом на політичному рівні. Знову ж таки причини різні: прецедент визнання голоду геноцидом для колишніх колоній, зокрема Індії (голод у Бенгалії під час Другої світової, за який індійці вимагають відшкодування в Британії), потреба в подальшому поясненні обставин української історії XX століття для британських науковців, громадських діячів, політиків, впливи часів «холодної війни», коли був розвиток совєтології, де весь інтерес зосереджувався на Москві, а увага до республік (тієї ж України) був мінімальним.
Перші відчутні політичні маніфестації в Британії щодо Голодомору в Україні відбулися в 1980-х роках. Тоді активні діячі української діаспори намагалися донести важливість поширення страшної правди про те, як сталінський режим винищив українців, забираючи в них все продовольство.
Останнє, до речі, йшло на Захід замість на новітні технології, які були так потрібні для індустріалізації Радянського Союзу.
Читайте також: Бельгія визнала Голодомор геноцидом українського народу
Читайте також: Він фотографував Голодомор у Херсоні. Історія життя Гавриїла Раппепорта та його разючі фото
Вже за незалежної України Голодомор 1932-1933 років став частиною національної пам'яті з вшануванням пам'яті в четверту суботу листопада. Президент України Віктор Ющенко (2005-2010) був тим, за чиєї каденції почався процес визнання Голодомору геноцидом.
Спочатку це було затверджено на рівні Верховної Ради України (2006 рік), а також почався процес адвокації, щоб це аналогічно визнали й іноземні держави та міжнародні організації.
Під час свого візиту до Британії у 2009 році Ющенко спілкувався з тодішнім прем'єром-лейбористом Гордоном Брауном. Однак це було безуспішно. Вперше дебати щодо визнання Британією Голодомору 1932-1933 геноцидом відбулися 2013 року. Востаннє це було цього тижня, 7 березня 2023 року.
Як тоді, так і зараз ініціатором дебатів була депутатка від Консервативної партії Паулін Летем. Виступаючи 7 березня, Летем підкреслила, що зв'язок між політикою Сталіна щодо України 1930-х та нинішньою агресією рф є більш, ніж очевидним.
Читайте також: «Здолати травми Голодомору чи зникнути», – Олександр Зінченко на West Media Forum
Летем нагадала про обговорення та спроби визнати Голодомор-геноцидом у червні 2013 та листопаді 2017 року, але в обох випадках цього не вдалося зробити. Цікавий момент, що Летем заявила, що достеменно невідомо точну кількість жертв Голодомору (може бути 7 чи 10 мільйонів).
Однак зараз вже є цифра у 3,9 мільйона осіб, яка верифікована істориками та демографами України та США. А спроби підігнати цифру побільше є історичними маніпуліціями, які можуть мати політичні наслідки для іміджу України за кордоном.
Читайте також: Упокорення голодом: згадують українці Сходу
Зрештою, важливим зрушенням з мертвої точки є те, що тема Голодомору активніше дебатується британськими політиками.
Хоча як було відзначено на сторінці Парламенту Британії про український Голодомор та війну в Україні, «Багаторічна позиція британських урядів, що змінювали один одного полягає в тому, що визнання геноциду є справою компетентних судів, на відміну від урядів чи несудових органів».
Що ж, будемо виборювати правду і в судах.
Читайте також: Музей Голодомору збирає свідчення сучасного геноциду українців
***
Передруковано з телеграм-каналу Єгора Брайляна «Англосакси з Юти» з дозволу автора
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром