Феміністка Роксолана

Українки здавна славилися своїми вольовими якостями й потягом до влади. Яскравий приклад – Роксолана, яка зробила революційні зміни не лише в султанському гаремі, а й у суспільстві Османської імперії. Саме вона стала зачинателькою такого явища як «Жіночий султанат», за якого дружини султанів протягом століття впливали на політку держави. З огляду на реалії того часу її без перебільшення можна назвати справжньою феміністкою. І ось, чому.

Революція в гаремі

На початку ХVI століття в султанському гаремі панував принцип «одній матері – один син». Відтак полонянку Кримського хана – українку Роксолану, яка наприкінці 1521 року народила султанові Сулейману сина Мехмеда, повинні були відіслати до Старого палацу, де розміщувався гарем. Там вона мала залишатись без права на інтим до повноліття сина.

Але наступного року Роксолана народила Сулейманові доньку Міхрімах, 1523-го – сина Абдуллаха, який помер 1526-го. А 1524 року з’явився на світ рудоволосий Селім, який по смерті батька став султаном, 1525-го – Баязид. Через шість років побачив світ наймолодший син Джихангір, який був горбанем.

Читайте також: Життя султанського гарему із кавовим ароматом

Потім Роксолана, замість Старого палацу, взагалі оселилася в палаці Топкапи (у перекладі – «Гарматні ворота»), де розміщувалися особисті покої та резиденція правлячого султана. Там для неї головний архітектор Сінан звів розкішні покої гарему. 

Тоді ж її почали називати «хасекі», тобто улюбленицею султана Сулеймана. Адже головною у його гаремі була мати його найстаршого сина Мустафи – черкеска Махідевран.

Читайте також: Руйнівниця міфів про Роксолану. ІНТЕРВ'Ю з дослідницею Олександрою Шутко

Порушення традицій

Найбільшої влади у гаремі Роксолана здобула після смерті 19 березня 1534 року матері султана Сулеймана, Хафси. Тоді вона, озброївшись Кораном, почала діяти. 

З посиланням на те, що рабиня, якою вона була, не може чинити добрі справи (будувати мечеті, школи, лікарні та водограї у Мецці, Медині й Стамбулі), виманила в султана Сулеймана звільнення з рабства. 

Ставши вільною мусульманкою, Роксолана не могла мати позашлюбних інтимних стосунків. Так заохотила Сулеймана, всупереч традиціям, узяти із нею шлюб.

Читайте також: Любовні листи Роксолани

Султан Сулейман і Роксолана. А. Хікель 1780 р.

Шлюб султана Сулеймана із Роксоланою наприкінці травня 1534 року пишно відсвяткували в Стамбулі, про що свідчить запис у щоденнику від працівника генуезького банку Св. Георга: 

«Цього тижня у цій столиці сталася небувала подія, абсолютно безпрецедентна в історії султанів. Великий повелитель Сулейман узяв собі за дружину як імператрицю полонянку з Русі на ім’я Роксолана. Їхній шлюб супроводжувався величним святкуванням… Тут багато говорять про весілля, але ніхто не наважується сказати, яке воно має значення».

Читайте також: Зачинателька «Жіночого султанату»: Роксолана у творах художників

І справді, шлюб султана із простолюдинкою (донькою попа з Рогатина) – колишньою рабинею Роксоланою став небаченою подією для османів. Адже із завоюванням Константинополя 1453 року правителі Османської імперії припинили одружуватися. 

З часом вони поневолили сусідні тюркські племена, тому відпала потреба укладати з їхніми правителями політичні союзи. Із занепадом Візантії єдиним потужним сусідом османського султана залишався тільки перський шах. Однак конфлікти, що виникали між ними на релігійному ґрунті, унеможливили укладання міждинастійних шлюбних союзів. 

Тож османські султани із кінця ХV століття почали співмешкати без зобов’язань із наложниця гарему, сини яких ставали претендентами на трон. Роксолана першою порушила цю традицію.

Читайте також: Любовні пристрасті османських султанів

Секрет успіху українки

На той час Роксолана стала найбагатшою та найвпливовішою жінкою Османської імперії. Заручившись підтримкою ісламських богословів, вона першою звела мечеть із громадською їдальнею, лікарнею та школами не в провінції, як до неї це робили матері та наложниці султанів, а в столиці – Стамбулі. 

Водночас провадила вдалу міжнародну політику, листуючись задля укладення добросусідських відносин із правителями Європи та Азії – угорського королевою Ізабеллою Ягеллонкою, польським королем Сигізмундом ІІ Августом та перською принцесою Султан-бейгюм. 

Читайте також: Спадок Роксолани

Роксолана. Тиціан. 1550-і роки. Музей братів Рінглінг (США

Варто зазначити, що до неї таку місію виконували тільки жінки знатного походження, які були дружинами ранніх османських султанів.

Але найбільшої влади Роксолана досягла після одруження єдиної доньки Міхрімах із хорватом Рустемом, який отримав посаду великого візира. Завдяки цьому вона отримала вплив на кадрову політику султана. 

У результаті певних інтриг та маніпуляцій їй вдалося найважливіше – прибрати з дороги у справі престолонаступництва пасинка Мустафу. Відтак її син – рудий Селім по смерті батька став наступним султаном. 

Читайте також: Справжній портрет Роксолани

Селім ІІ. Османська мініатюра

Читайте також: «Жіночий султанат» в Османській імперії: від Роксолани до Хатідже Турхан

Бо ж, як свідчать венеційські посли у Стамбулі, Роксолана добре знала «натуру великого володаря» і вміла «тонко ним маніпулювати». Її приклад наслідували наступниці в султанському гаремі. Так вплив жінок на державну владу на століття укорінився в Османській імперії.

Все це не подобалось османам, які не могли пояснити секрет такого успіху українки. Тому вирішили, що вона – чаклунка і відьма. Тоді люди навіть уявити не могли, що такої влади Роксолана досягла завдяки неабияким розумовим здібностям та вольовим якостям.

І зараз успішним жінкам часто доводиться чути образливі слова на свою адресу. Але вони навчилися із цим вдало справлятися й наполегливо йти до цілі.

Читайте також: Роксолана – відьма? Чому султану звинувачували у чаклунстві