Життя триває. Точиться війна
06 Лютого 2023, 18:00

Анатолій Лупиніс
23 роки тому Україна втратила яскраву особистість – дисидента, одного з засновників Української національної асамблеї Анатолія Лупиноса. Він народився у час Великого терору, коли маховик репресій досяг максимуму нещадності.
У 1937-му батьки Анатолія Івановича мешкали у селі Новоолександрівка на Донеччині, де оселились після втечі з сибірського табору.
Найвідоміший вірш Лупиніс-поет написав у 1990 році, а щемить він так, наче його автор живе серед нас.
Ми випрягли волів, перевернули плуга,
Сідлаємо коней та гостримо списи.
Відкинули жалі, згадали всі наруги,
Прости нас, Господи, помилуй і спаси.
На скресі двох світів стаємо до двобою,
На скресі двох епох гряде шляхетний світ.
Віч-на-віч Нація з безликою юрбою.
Навколо ворогів – суцільний живопліт.
Волога цвіль Європ лоскоче наші ніздрі,
Спекотних Азій тлін судомить рамена.
Чекає бій. Все інше буде… після.
Життя триває. Точиться війна.
Для інших золота медаль, з якою він закінчив школу, омріяний механіко-математичний факультет Київського університету ставали перепусткою у безтурботну юність, але не для нього.
Усю решту життя борець за українську незалежність перебував у вирі дисидентського руху. Через свої націоналістичні погляди неодноразово потрапляв у табори та психлікарні для «інакомислячих».
Уперше Анатолій був ув’язнений 1956-му за організацію студентських виступів проти радянської окупації Угорщини. В таборі Дубравлагу став головою страйккому та організував бунт, за що отримав ще 10 років «зони» та більш суворий термін ув'язнення у Володимирській закритій тюрмі та спецтаборі особливого суворого режиму №10.
У 1971 році його знов заарештовує КҐБ за антирадянський виступ біля пам'ятника Кобзарю. За свій вірш «Я бачив, як безчестили матір» Анатолій Лупиніс отримав ще більш страшне покарання – 12 років утримання у спеціальних психіатричних лікарнях, і зміг вийти лиш на початку 80-х.
У 1930-1980-х роках каральна психіатрія була «фішкою» радянських спецслужб. Тих, хто думав інакше від офіційної політики влади, простіше було визнати божевільними. Відправлення їх на примусове лікування до психіатричних установ, відбувалося згідно з чинними у СРСР медичними нормами.
Все базувалося начебто на турботі про здоров'я таких осіб, однак, у «спецпсихушках» засуджених піддавали медикаментозним тортурам. Препарат «Галоперидол», перетворював будь-кого на овоч. Йому пощастило.
Протягом усього життя поет і борець Анатолій Лупиніс підтримував тих, хто був готовий виступити проти москви. Був співініціатором створення Української Міжпартійної Асамблеї, котру за його ж ініціативи було перетворено спочатку на УНА, а пізніше на Українську Національну Асамблею – Українську націоналістичну самооборону.
28/04/2025
Понеділок
28.04.2025
27.04.2025
26.04.2025
11:49
25.04.2025
13:42
ГАЛЕРЕЯ
Афіша
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
Бізнес
Еко
Життя
Закордон
Історія
Культура
Медицина
Освіта
Спорт