Єретичка або Як українка в XVII столітті шукала шлях до Бога

13 Лютого 2023, 12:56
Анна Корецька, автор Сергій Шаменков 5821
Анна Корецька, автор Сергій Шаменков

Анна Корецька Ходкевичівна. Жінка заможна і вольова. Здатна йти всупереч нормам поведінки і моралі — а для жінок XVII століття це дуже великий ризик. Княгиня Корецька неодноразово грабувала церковні маєтки та привласнювала землі монастирів.

Однак, атеїсткою її назвати не можна. Навпаки, вона приклад пані, яка шукала шлях до Всевишнього. Свій шлях.

Кінець XVI — початок XVII століття, на українських землях це час розквіту теологічних диспутів та полемічної літератури. До цього клір підштовхнула церковна реформа короля Сигізмунда III Вази і заснування Унійної церкви. 

Православна релігія стала втрачати свої позиції — через слабкість Вселенського партіарха, який знаходився під контролем Османського султана. Однак православні полемісти попри політичну реальність намагались переламати ситуацію. 

З’являються твори Мелетія Смотрицького (який після відвідин Близького Сходу розчарується в православ’ї і перейде в Унію), Івана Вишенського, Захарія Копистенського. Всі вони намагались надати відповіді — який шлях до Бога ширший і рівніший. 

Цими питаннями від початку апостольського вчення могли цікавитись лише чоловіки. Жінкам розмірковувати про Бога було гріховно і неприпустимо.

Саме тому релігійні пошуки Анни Корецької вражали тогочасний люд. Та що там, людей XVII століття – вражає ця жінка і нині. Інакше я б не написала б про неї роман-дилогію «У вогні плавильника». 

Читайте також: Єретичка або Як українка в XVII столітті «віджала» Конче Заспу в Церкви

Анна Корецька, автор Сергій Шаменков
Анна Корецька, автор Сергій Шаменков

Ця пані була спершу православною, з уведенням Унійної церкви вона з чоловіком Юхимом Корецьким підтримує цей королівський проєкт і стає уніаткою. При цьому в її володіннях, як і в більшості шляхетних обійсть на українських теренах – релігійна свобода. 

Протеже Корецьких – православний богослов Лаврентій Зизаній, який зі скандалом полишив братську школу. Він отримує парафію в маєтках Корецьких. Проте надовго там не затримується і рушає в Московію, де намагається зробити церковну кар’єру при царі. 

Ось цей зв’язок православних діячів українських терен і Московії муляє королю, який врешті й поведе армію на Кремль.

Невідомо, чи муляло це Анну. Але вона несподівано для всіх... з Унії переходить в аріанство. Причому чинить самовільно – їй не потрібні жодні дозволи родини. Аріани вважались єретиками як в очах православних, так і католиків. 

Це вчення розвинулось з IV століття завдяки послідовникам священника Арії, який виступав проти догмату Трійці. Його ідеї були засуджені Собором 381 року. Однак в модерний час вони набули другого дихання і їх підхопили социніани, протестанти, яких на наших землях теж почали називати аріанами. 

Послідовники італійця Фаусто Паоло Соццині також вважали, що ніякого Бога-отця, Сина і Святого Духа немає, а Всевишній існує лише в одному лику, заперечували першородний гріх, не визнавали таїнств та стверджували – не важливо, до якої церкви ти належиш, головне бути християнином. 

Читайте також: Кисилин: історія потужного освітнього центру Європи

«Аріани»-социніани не були, однак дивовижою на наших землях. Місцева шляхта на початку 1600-х нерідко переходить у цю Церкву. 

Польський історик Генрик Литвин порахував, що на Київщині, де й жила Анна Корецька, всередині XVII століття серед 179 шляхетських родин, 111 були православними, у 62 випадках конфесію важко встановити, 7 були католиками, 2 родини – уніатами, 2–- кальвіністами і 4 родини – «аріанами». 

На українських теренах була потужна социніанська академія – в Кисилині на Волині вона почала діяти 1614 року, однак козаки Хмельницького наприкінці 1640-х її зруйнували.

Тож Анна Корецька приймає аріанство, яке було поширене, зокрема, в Османській імперії. І це збігається з полоном османами її первенця — Самійла Корецького в молдовській компанії, його везуть в Стамбул і звідти він тріумфально тікає. 

Читайте також: «Село це не буде забуте Богом». Історія Кисилина в двох святинях

Портрет Самійла Корецького
Портрет Самійла Корецького

Самійло Корецький був єдиною людиною в світі, якому вдалось живим утекти з «В’язниці Семи Веж» — Єдикуле, де утримувались найбільш важливі османські полонені та зберігалась скарбниця. Ще сучасники Самійла Корецького вважали, що організація втечі була можлива завдяки зв’язкам родини і саме матері князя. 

Ми ж можемо лише припускати, що «аріанство» Анни зіграло в цьому їй на руку.

Сучасники залишили не так багато згадок про княгиню Корецьку, як наприклад про її первенця. Про Самійла Корецького в 1621 році в Парижі вийшла ціла книга – з його листами до дружини і авантюрними пригодами.

Читайте також: Самійло Корецький, або Як волинський князь втік з турецької в’язниці

Самійло Корецький, автор Сергій Шаменков
Самійло Корецький, автор Сергій Шаменков

Однак, Михайло Грушевський у своїх роботах цитує одну з ранніх проповідей Петра Могили, в якій той стверджував, що Анна Корецька... «суботствувала з юдеями». Ми справді не можемо цього ані підтвердити, ані спростувати. 

Сучасні історики стверджують, що такого просто не могло бути – адже це був би скандал і чорна пляма на репутації всієї родини. Та з іншого боку, чи боялась би скандалів жінка, яка привласнювала монастирські землі?

Петро Могила був родичем дружини первенця Анни Корецької, Самійла – Катерини Могилянки. Сама Катерина донька молдовського правителя Єремії Могили у маєтках Корецьких довго не прожила. 

Катерина Могилянка, автор Сергій Шаменков
Катерина Могилянка, автор Сергій Шаменков

Після народження першої дитини, королівна померла за дивних обставин – чим не привід Петру Могилі помстись за це її свекрусі навіть хоч би й таким витонченим способом – проповіддю про чудесне навернення княгині Корецької? Врешті, святих людей не буває — чи не так?

Петро Могила в другій половині XVII століття вірянам розповідав: 

«княгиня Анна Корецька, Ходкевичева, по смерті свого чоловіка відставши від православної віри, переходила через різні єресі: з кальвіністської до аріанської і інших — навіть з юдеями суботствувала, і сильно докучала священникам і ченцям, як православним, так і католицьким. Року 16... промислом Божим почувши про Єзекіїла, скитського старця, запросила приїхати на розмову. Він обіцяв і три дні відправляв збільшені пости, молитви, богослуження, потім визначив усій братії піст і всеночну службу за повернення княгині, аж до свого повороту і з тим поїхав до неї.

Коли дали знати їй про нього, вона сама вийшла йому назустріч і коли побачила, напав на неї страх, дрожі, потекли їй сльози з очей і з усього тіла, від голови до ніг, потік смердючий піт так з півгодини. Тоді став старець її навчати і вона, вислухавши впала на землю і обіцяла все виконати, що він їй накаже. Висповідалась перед ним , хоч він не хотів, бо не мав ієрейського чину, але на її прохання вислухав і закликавши священника, засвідчив перед ним її сповідь і той розгрішив її, і, пробувши у неї по цім кілька день, повернувся до скиту. Княгиня ж стала ревною православною, побудувала багато монастирів і для прочан в своїм городі (Корці), в Межиріччі, в Білилівці, і Білогородці багато роздавала милостині, а перед смертю захорувавши, постриглася сама в черниці і так віддійшла».

І хоч Петро Могила звинувачує Корецьку у єресях — але визнає її цікавість до пошуків Бога і ревного спілкування зі священниками різних релігій. Дивовижа для того часу — жінка, яка шукає свій шлях і ставить питання, на які не так вже просто знайти відповіді. Анна Корецька – не свята, а грішна. Однак жива та унікальна українська княгиня.

Далі я розповім про те, як Анна Корецька повела армію проти ще однієї української княгині — Софії Ружинської. Жіночі війни в Україні початку XVII століття.

Читайте також: Якби вони знали на що перетвориться монастир

Коментар
13/07/2024 П'ятниця
12.07.2024
11.07.2024