Замість квітки на могили володимирян-жертв Першої світової війни
5273 
11 листопада 1918 року завершилась Перша світова війна. Та війна розпочалась у серпні 1914. Бойові дії йшли буквально у кількох кроках на південь від Володимира.
Оголошено мобілізацію до російської армії та воєнний стан. 4 серпня 1914 року сталась перша у Володимирі жертва серед цивільних – 37-літній Адольф Гідзинський «убитий під час воєнних дій». Потім були ще жертви.
Улітку 1915 росіяни вивезли з Володимира більшість населення, цінне майно, установи (гімназію перевезли аж у Бахмут) пам’ятник імператору Олександру (який згубили десь на вокзалі у Києві) та свою адміністрацію і спалили середмістя.
Читайте також: Перша світова війна на Волині: місця «брусилівської» слави
Три роки місто перебувало під контролем австро-угорської армії. Австрійці призначили посадником українця Гната Мартинця.
Відкрили українську школу, купили «санітарного воза», відремонтували тротуари, побудували громадські туалети, розчистили тепер уже майже неіснуючу річку Смоч, створили підприємство з виробництва електрики, привезли православного священника з Буковини (бо ж церковники з РПЦ покинули свою паству і утекли до Росії).
Читайте також: У Володимирі діяв австрійський польовий кінотеатр
А їхній фотограф створив шикарну колекцію світлин з краєвидами міста того часу.
Читайте також: Як виглядав Володимир у роки Першої світової війни
Формальне завершення війни 11 листопада 1918 року підписами у вагоні у Комп’єнському лісі не означало заспокоєння у Володимирі. 12 листопада у Володимирі «від випадкового пострілу» загинув 36-річний Аполінарій Гідзинський.
Невдовзі австро-угорський гарнізон покинув місто. На кілька місяців Володимир опинився у хаосі та безвладді. Щонайменше 51 осіб з Володимира загинули, отримали поранення або зникли безвісти у лавах до російської імператорської армії.
Читайте також: Володимир і Перша світова війна
Кілька сотень володимирян не повернулись із російської евакуації. Збереглась одна братська могила (російська) на кладовищі. Десяток одиночних могил австрійських та російських вояків (Андрія Мілоша, Готліба Цезаря, Андрія Коссека, Йосипа Крейнекера, Степана Сабула, Матеуша Бруста, Антона Бегая, Йогана Вінінгера, Івана Мруза, Франца Ілька, Філіпа Туржинського) там же не збереглись.
Читайте також: Повернення у Володимир 100 років тому
Повністю зруйновані кладовища австрійських солдат та офіцерів. 11 листопада – це не 8-9 травня, не 22 червня, не 20 липня (так званий «день визволення міста»). 11 листопада активно «забували» у радянський та пострадянський час.
Нині не буде жодних заходів, покладання квітів, книжкової виставки у бібліотеці. Бо забули ми ту війну і тих жертв.
Джерело фото: Wikimedia
Читайте також: Де шукати інформацію про предка, який воював у Першій світовій війні
Читайте також: Волинь на фото австрійського лікаря-фотографа
Читайте також:
- Історія
На Полтавщині 136 років тому народився перший Міністр закордонних справ УНР Олександр Шульгин
- Стара Вижівка
Рік без Олега Беценка: у Старовижівській громаді вшанували пам’ять загиблого воїна
- Стара Вижівка
Загинув на Луганщині: у Старій Вижівці розмістили банер захиснику Андрію Трохимчуку
- Стара Вижівка
Назавжди 33: у Смідинській громаді вшанували пам’ять загиблого захисника України
- Історія
На Тернопільщині 106 років тому народилася Слава Стецько