Спадок Роксолани

12 Листопада 2022, 13:32
Портрет Роксолани XVII століття невідомого автора. Музей палацу Топкапи 12551
Портрет Роксолани XVII століття невідомого автора. Музей палацу Топкапи

Роксолана (Hürrem Sultan) як офіційна дружина султана Сулеймана Пишного та мати його шістьох дітей була найзаможнішою жінкою свого часу. Про її багатства переповідали неймовірні історії. Авторка книжки «Роксолана: життєпис» Олександра Шутко дослідила спадщину цієї султани-українки і поділилася інформацією про її статки, коштовності та навіть звички.

Щедрість султана Сулеймана

У перший рік правління султана Сулеймана Роксолана стала його улюбленицею. Після народження первістка Мехмеда наприкінці 1521 року вона почала отримувати 5 тисяч дукатів на рік, тобто $735 тисяч (розрахунки – відповідно до «золотого паритету станом на 2019 рік). 

А вже 1524 року султан уперше подарував їй будинки у Стамбулі неподалік хамама (турецької лазні) Махмуда-паші, які належали страченому в Єгипті Ахмедові-паші. Тоді Роксолану як мати п’ятьох синів та доньки почали називати «хасекі», тобто фавориткою султана. 

Читайте також: Справжній портрет Роксолани

Портрет Роксолани XVII століття невідомого автора. Музей палацу Топкапи
Портрет Роксолани XVII століття невідомого автора. Музей палацу Топкапи

Додатково на прикраси султан виділив їй 100 тисяч дукатів ($14 млн 700 тис.). Щодня із палацової скарбниці вона отримувала 2 тисячі акче ($6 тис.). А на зміну літнього вбрання на зимове – щороку 200 тисяч акче ($600 тис.).

Коли султан Сулейман узяв шлюб із Роксоланою, її весільний посаг (махр) становив 100 тисяч дукатів ($14 млн 700 тис.). Весілля пишно відсвяткували наприкінці травня 1534 року в Стамбулі, про що свідчить запис працівника генуезького банку Св. Георга. Він став свідком публічної ходи із подарунками. 

Читайте також: Клейноди Бони Сфорца: легенда про весільну діадему

«Спочатку з’явилися 200 мулів, які були дуже навантажені килимами, золотими та срібними вазами, спеціями, коштовностями, меблями і всілякими побутовими товарами. Кожного мула супроводжували двоє рабів у чудових лівреях, а подарунки були покриті шарфами сріблястого й рожевого кольорів. Потім пройшли 200 верблюдів, однаково сильно навантажені розкішними подарунками, відправленими імператриці з Русі – Роксолані з найвіддаленіших частин імперії, і, насамкінець, – 800 чорних євнухів та 80 білих євнухів у прекрасних шатах, які супроводжували подарунки й були призначені для служби у згаданої імператриці…

Вона ж надіслала до натовпу своїх невільників, які роздавали дрібні подарунки – гроші або ж відрізи шовку. В одному з великих дворів палацу відбулося безкоштовне роздавання хліба та фруктів. Кажуть, що весільні гуляння коштують багато тисяч фунтів, і в це я можу легко повірити…».

Прикраси султани-українки

Наприкінці життя Роксолана володіла маєтками, землями та фермами в Єрусалимі, Єгипті, Мецці, Омані, Стамбулі, Едірне, Болгарії, з яких вона отримувала величезні прибутки. 

Після смерті 15 квітня 1558 року її найулюбленіші речі внесли до реєстру реліквій (teberrükat defteri), себто священних предметів, через які люди сподіваються дістати Боже благословення. 

Читайте також: Вишивка Роксолани – крізь пів тисячоліття

Портрет Роксолани із прикрасами. XVII століття. Домініканський монастир при базиліці св. Трійці у Кракові
Портрет Роксолани із прикрасами. XVII століття. Домініканський монастир при базиліці св. Трійці у Кракові

У цьому списку – дві скриньки для зберігання Корану, виготовлені з горіхового дерева, одна з яких – чотирикутна на високих ніжках, із кришкою, сім підсвічників, п’ять підставок для Корану, гаптовані шалі й налобні пов’язки та золотий соргуч, тобто коштовний османський егрет із пір’ям (плюмажем). 

Читайте також: Кавалерист чи султана: таємниці львівського портрету Роксолани

Скринька для Корану Роксолани
Скринька для Корану Роксолани

Цю золоту прикрасу заввишки 12 см Роксолана прикріплювала до тюрбану ланцюжком, який не зберігся. Її вершечок оздоблений гравіюванням із візерунком пальмового листя. Нині цей соргуч виставляють у стамбульському Музеї турецького й ісламського мистецтва із такими ж прикрасами інших вінценосних жінок Османської імперії.

Європейські мандрівники, які побували в Стамбулі за правління султана Селіма ІІ, у гробниці його матері Роксолани помітили прекрасної роботи головний убір із соргучем, оздобленим рубінами та бірюзою. На жаль, він не зберігся. 

Відтак золотий сургуч із реєстру речей Роксолани – це єдина коштовна прикраса, яка залишилась.

Читайте також: Зачинателька «Жіночого султанату»: Роксолана у творах художників

Соргуч Роксолани
Соргуч Роксолани

Хоча на прижиттєвих портретах ця султана зображена в головних уборах, рясно оздоблених рубінами, сапфірами й перлинами, із сережками у формі пів місяця, каблучками та намистами з перлів. 

Імовірно, значна частина цих клейнодів дісталася доньці Міхрімах, яка обожнювала прикраси. Подейкують, що ювеліри коштовні новинки спершу показували їй, а потім – усім іншим жінками династії. Деякі прикраси Роксолани перейшли у власність невістки – дружини Селіма ІІ, Нурбану

На її могилі, у гробниці чоловіка, зберігся золотий соргуч заввишки 16 см – округлої форми із витонченим гравіюванням. Можливо, раніше він належав Роксолані.

Читайте також: Як росіяни поклали око на Роксолану

Соргуч Нурбану
Соргуч Нурбану

Парфумні пристрасті

У любовних листах до султана Сулеймана, який більшу частину життя провів у військових походах, Роксолана дякувала за надіслані гроші та подарунки. А 1526 року згадувала про коштовні парфуми з Угорщини вартістю 60 флорінів ($8 тис. 820). 

Такий же дарунок султан зробив і служниці Гюльфем, яка була економкою Роксолани. Та почала ревнувати і на нервах випила ці парфуми. 

«Бачили б Ви, що зі мною трапилося! У нас були гості, я навіть не знала, що їм сказати. Була мовби в непам’яті. Хтось давав мені щиглики у ніс, а хтось кепкував з мене..», – писала в листі султанові.

Прикметно, що турки під час розкопок у султанському палаці в Едірне знайшли на тому місці, де був султанських гарем, пляшечки з-під парфумів європейських виробників ХVI століття. Можливо, вони належали Роксолані, яка там часто бувала в останні роки життя.

Читайте також: Руйнівниця міфів про Роксолану. ІНТЕРВ'Ю з дослідницею Олександрою Шутко

Флакон для парфумів Роксолани, які знайшли під час розкопок в палаці Едірне
Флакон для парфумів Роксолани, які знайшли під час розкопок в палаці Едірне

Загалом, Роксолана обожнювала аромати трояндової олії, квітів липи, гвоздики, орхідеї та жасмину. Такі парфуми пасують сильним жінкам, схильним до авторитаризму. 

Відомо також, що служниці робили Роксолані масаж ніг із використання 70 г лавандової олії, який розслабляв та заспокоював після гаремних чвар. Трояндову ж олію їй наносили на область талії. 

«Адже вона є природним афродизіаком, який залишався на тілі протягом 10 діб, і крім сексуального потягу, активізує ще й розумову діяльність», – пояснює турецька парфумерка Біхтер Ергюль, яка спеціалізується на османських ароматах.

Звабливі аромати оточували Роксолану й у її помешканні. Зокрема, підлога покоїв була з кедра і сандалового дерева, що виділяють найпрекрасніший аромат.

Пам'ять у віках

Як ми писали, Роксолана була найзаможнішою жінкою Османської імперії. Але не займалася накопиченням величезних статків, а більшу частину доходів віддавала на благодійність. Для цього своє майно – землі, маєтки, ферми, ятки, прибуткові будинки вона заповіла спеціальним благодійним фондам спадкування – вакфам.

Завдяки цьому 1540 року Роксолані вдалося звести в Стамбулі поряд із Ґрандбазаром камінний хан (ангар) Калджилар. Він складався із 52 кімнат і 21 крамниці, де працювали й продавали ювелірні прикраси золотарі. 

Проте найбільшим її благодійним проєктом став побудований до 1550 року в Стамбулі комплекс (кюліє) Хасекі, що складається з мечеті, шкіл для дітей та духовенства, їдальні для бідних і лікарні.

Читайте також: Волинський князь Дмитро Вишневецький – на службі у султана Сулеймана та Роксолани

Мечеть Хасекі у Стамбулі
Мечеть Хасекі у Стамбулі

В османських архівах збереглися документи, у котрих Роксолана описувала, скільки грошей слід виділяти на його утримання і виплату платні обслуговуючому персоналу. 

На рік тільки на їдальню, в якій двічі на день годували бідних і бездомних рисом, м'ясом з маслом і спеціями, сезонними овочами та фруктами, а на свята – ще й солодощами, йшло 120 тисяч акче ($360 тис.). 

Її храмовий комплекс на той час став третім за значимістю після тих, що звели султани Мехмед Фатіх (Завойовник) і Сулейман Пишний. Подібні благодійні заклади Роксолана побудувала в Єрусалимі, Мецці та Медині. 

А ще вона за власний рахунок зводила хамами (громадські лазні), водограї, караван-сараї (постоялі двори) у Стамбулі та багатьох провінціях Османської імперії. Більшість цих будівель дійшли до наших днів, а деякі досі виконують благодійні функції. 

Таким чином Роксолана змогла увіковічити своє ім’я.

Читайте також: Смертельна камея Бони Сфорца

Коментар
Код блоку:
30/11/2022 Вівторок
29.11.2022
28.11.2022