Яким був верхній одяг наших предків

02 Листопада 2022, 16:21
Дівчина у Володимирі, 1917 рік 2496
Дівчина у Володимирі, 1917 рік
Холодна осінь – пора одягати щось тепленьке...
 
На світлині дівчина у Володимирі, 1917 рік. Сфотографована вона або біля собору Різдва Христового, або на одній з вулиць міста австрійським фотографом під час Першої світової війни. Вона очевидно є селянкою і прийшла чи приїхала в місто у справах. 
 
Одягнута у свитку – традиційний одяг селянства. Міщани та вища верства населення свити не носили (хіба їх збіднілі представники). Свити були білого, сірого або бурого кольору і фактично нічим не оздоблені.
 
На нашій дівчині – свита на запах. Свити шили з домотканого, валяного сукна. Ширина домотканого сукна була 50-75 см, тому широкі деталі верхнього одягу збирались з декількох частин, що зумовлює його мозаїчний характер.
 
Що цікаво – жіночі і чоловічі свити були однакового покрою і однакового кольору. Лише жіноча свита мала оздобу, таку, як китички чи шнуркові візерунки. Коли ставало холодніше, свиту підперізували поясом або шнурком. На голові у дівчини теж домоткана біла хустка. 
 
 
На ногах – постоли. Їх ще називали ходаками, лаптями. Постоли вдягали поверх онуч, обмотуючи навколо ноги ремінцями або шнурками. Постоли могли робити з вербової кори, в'яза, сирої шкіри. Якщо взуття було зроблене з кори – це лапті, якщо зі шкіри – постоли. 
 
Таке взуття вказувало на походження людини. Постоли, ходаки, лапті – носили найбідніші верстви населення. Наша героїня зі світлини мала з собою ще й плетену корзину, яка слугувала, як сучасна жіноча сумочка.
 
Коментар
26/03/2025 Середа
26.03.2025
25.03.2025
24.03.2025