Ткане – то не вишите
-
-
>
-
>
-
>
БЛОГ
4444
Ткане – то не вишите, – думала колись я, вважаючи вишивку штукою складнішою в міру її «немашинності» чи що.
Після візиту в «Ладомирію» (етнопарк у Радивилові на Рівненщині) я знову думаю, що ткане – то не вишите, але на цьому тепер зовсім інший акцент.
Читайте також: Ладомирія: чим вражає етнопарк у Радивилові
Цей верстат, що на фото, щоб почати ткати оте полотно, отакою шириною – заправляють нитками ТРИ ТИЖНІ!!! Треба буде вдвічі ширше полотно – заправлятимуть ШІСТЬ ТИЖНІВ!
Це капець, дорогі читачі!
Темперамент ткаль, їхня витримка, наполегливість, стресостійкість, уміння керувати емоціями (а до ткання приступають лиш у рівному гарному настрої, інакше то починає рватись) – дивують!
Якби я тренувала спецназ – у мене були б уроки в ткацькій майстерні. Іноді спецназівці, спробувавши ткати, просилися б – а можна ми краще три доби в болоті сидітимем нерухомо без їжі, дихатимем через трубочку, от і погода ж гарна, якраз дощ, холодно, але я казала б – ні, ви на Шляху Бездоганності, тому ви поїдете намотувати основу.
А для найбільш нетерплячих у мене є вправа – просаджувати червону ниточку крізь інші в послідовності «раз через чотири нитки», а потім «двічі через п’ять». Мільйон разів.
Побий мене грім, якщо я ще раз подумаю, що крайка – це ж, мабуть, просто.
Крайка, що на іншому фото, має різний узор з двох боків (щоб усі думали, що в її господині не одна, а дві крайки).
На розгадування того, ЯК це відтворити, пішов не один місяць і не одна спроба. Задача з трьома зірочками.
Майстрині з «Ладомирії» її розв’язали.
А так то теж треба всіляким аналітикам і прогнозистам давати нитки, верстат – і казати – йди займайся.
Зрозумієш, що тут і до чого, здобудеш Орден Крайки – тоді будеш на загал ліпити про причини, взаємозв’язки і наслідки, а поки ти ніхто, мамкин експерт, не більше.
Народ, який на простому побутовому рівні від віку творив ТАКЕ – непереможний.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
