Клейноди Бони Сфорца: легенда про весільну діадему

17 Жовтня 2022, 11:22
Фото легендарної діадеми. Джерело: Терен 5417
Фото легендарної діадеми. Джерело: Терен

Дружина польського короля Сигізмунда I – неаполітанська принцеса Бона Сфорца Арагонська (1494–1557) була найзаможнішою жінкою свого часу. Волиняни завдячують їй появою міста Ковель. Про її статки, зокрема, коштовні клейноди, і досі складають легенди. Одна з них – про весільну діамантово-рубінову діадему із золотих квітів з перлинами, яка тривалий час зберігалася в домініканському монастирі Підкаменя Львівської області. Чи справді вона належала Боні Сфорца? Відповідь на це запитання знає авторка роману «Роксолана. Союз із Ягеллонами», Олександра Шутко.

Шлюбне вбрання

Урочистості з нагоди весілля польського короля Сигізмунда І з неаполітанською принцесою Боною Сфорца розпочалися ще в Неаполі 6 грудня 1517 року. Інтереси нареченого представляв вихованець італійської Болоньї – каліський каштелян Станіслав Остроруг

Опис цього святкування залишив торговець коштовними тканинами Джуліан Пассеро, який зі знанням справи занотував усе, що стосувалося весільного вбрання Бони Сфорца.

За його описом, вона була вбрана у бірюзову сукню з венеційського атласу, суцільно оздоблену викуваними із золота бляшками, які ще прикрашали її блакитний берет, символізуючи працьовитість та ощадливість майбутньої королеви, а також здатність правити королівством. 

Колір сукні, безсумнівно, відсилав до гербу династії Сфорца зі зображенням синього дракона. 

Читайте також: Кавалерист чи султана: таємниці львівського портрету Роксолани

Кульмінацією святкування стало закладання на палець нареченої золотої каблучки від Сигізмунда І з великим загостреним діамантом, який отримав назву – «зірка», із гравіюванням латиною «Benedicat te Deus et crescere faciat in gentem magnam» («Най благословить тебе Бог і наділить нащадками»).

Як бачимо, Пассеро, описуючи весільне вбрання Бони Сфорца, не залишив і слова про діамантово-рубінову діадему із золотих квітів з перлинами. За легендою, її нібито подарував нареченій Сигізмунд І.  

Бона Сфорца могла надягти цю прикрасу вже після прибуття до Кракова на церемонію укладання фактичного шлюбу із польським королем, під час якої 18 квітня 1518 року в кафедральному соборі відбулася й урочиста коронація нареченої.

Читайте також: Сигізмунд ІІ Август та його жінки: передісторія однієї картини

«Сигізмунд І і Бона Сфорца у Львові». Генрик Родаковський, 1872 рік
«Сигізмунд І і Бона Сфорца у Львові». Генрик Родаковський, 1872 рік

Проте у спогадах іншого свідка весільних урочистостей – поляка Людвіга Децюша немає про це згадки. Навпаки, той якраз був у захваті від головного убору Бони Сфорца – берету, оздобленого п'ятьма діамантами, один з яких мав форму серця, п'ятьма рубінами та сімдесятьма великими перлами. 

Про берет на нареченій Боні Сорфца у Неаполі згадував і Джуліан Пассеро. А от про діадему із золота не вдалося у літописах знайти жодної інформації. 

Це й не дивно. Адже, за свідченнями польської дослідниці клейнодів династії Ягеллонів Магдалени Півоцької, така прекрасна діадема, яка після Львівщини нині прикрашає монстрацію (вид католицької дароносиці) у домініканському соборі Кракова, є «ювелірним виробом, датованим третьою чвертю ХVII століття».

Читайте також: «Квітучий сад втратив найшляхетнішу квітку»: останні роки Ілони Зріні в Османській імперії

Фото легендарної діадеми. Джерело: Терен
Фото легендарної діадеми. Джерело: Терен

Її вже після смерті Бони Сфорца створив краківський або львівський золотар, який досконало працював із дорогоцінним металом, покриваючи його емаллю. Тож ця діадема не має жодного відношення до весільного вбрання неаполітанської принцеси. Вона стала гарною легендою, яку переповідають, як в Україні, так і в Польщі.

Берет

Попри це, справжній весільний головний убір Бони Сфорца виявився не менш легендарним. Аби уявити собі, як він виглядав, пропоную звернутися до гравюри з її зображенням, яку той самий Людвіг Децюш 1521 року долучив до своєї праці під назвою «De Sigismundi regis temporibus liber IIІ» («Про часи короля Сигізмунда, книга ІІІ»). 

На думку польської дослідниці Агнежки Бендер, цей портрет Бони Сфорца 1518 року створив невідомий венеційський художник. 

На ньому неаполітанська принцеса зображена у береті, оздоба якого є не лише свідченням високого соціального статусу жінки та рівня її достатку, а й носієм певних символів ренесансної епохи.

Читайте також: Справжній портрет Роксолани

Гравюра Бони Сфорца, 1518 рік
Гравюра Бони Сфорца, 1518 рік

На цьому зображенні світле волосся Бони Сфорца обгорнуте золотою сіткою, оздобленою численними перлинами, яка, як і її оксамитовий берет, підперезані шовковою стрічкою – лензою, що зав’язувалася високо над чолом. 

До неї кріпилося п’ять дорогоцінних каменів у формі квітів (п’ятий – міститься на потилиці, тож прихований від нашого погляду). 

Берет Бони Сфорци оздоблений п’ятьма рубіновими мушлями Святого Якова, що насправді мають сакральне значення. Адже цього мученика проголосили покровителем Іспанії, а місце його поховання стало символом віри, третім за значенням центром християнства після Рима і Єрусалима. 

Читайте також: Волинський князь Дмитро Вишневецький – на службі у султана Сулеймана та Роксолани

Арагонський шлях Святого Якова
Арагонський шлях Святого Якова

До його мощів потяглися тисячі католиків-пілігримів. Їхніми емблемою і символом святості, а також атрибутом у відомих з XII століття зображеннях цього святого стала кругла ребриста раковина молюска. Середньовічні пілігрими прикріплювали її до капелюха як свідчення свого паломництва.

Тож не дивно, що саме Бона Сфорца оздобила свій весільний головний убір мушлями Святого Якова, що «підкреслювали її походження та зв’язок з Арагонською родиною, усю її пишність та історію, одним із елементів якої, безсумнівно, є багатовікова традиція Арагонського Шляху Святого Якова – Camino Aragonés», – зазначає Агнежка Бендер.

Одна рубінова мушля з берету Бони Сфорца і досі зберігається на виготовленій 1533 року скриньці з приданого Ядвіги Ягеллонки – дочки Сигізмунда І від першого шлюбу. Бона Сфорца подарувала її падчерці з нагоди шлюбу. Нині ця скринька – в експозиції Ермітажу.

Читайте також: Перша жінка-лікарка з Речі Посполитої лікувала Радзивілла «Рибоньку»

Скриня Ядвіги Ягеллонки з рубіновою мушлею Св. Якова від Бони Сфорца (знизу, по центру)
Скриня Ядвіги Ягеллонки з рубіновою мушлею Св. Якова від Бони Сфорца (знизу, по центру)

І хоча весільний головний убір Бони Сфорци не мав нічого спільного із прекрасною золотою діадемою, він все ж наробив галасу серед польської шляхти, яка традиційно вбиралася у шати стриманіших кольорів та фасонів. 

Відтак, за цією жінкою справедливо закріпилося звання першої модниці Польського королівства.

Читайте також: Луцький договір: шпигунські пристрасті та програні війни

Коментар
18/04/2024 Четвер
18.04.2024
17.04.2024