Вони поховані у Биківнянському лісі

Уявіть собі. Ви працюєте вчителем, поліцейським або чиновником у міській раді. Або маєте власну фірму, невеличку, з кількома найманими працівниками. Або є власником трохи більшої земельної ділянки, щось там вирощуєте і продаєте.
Ви є звичайним громадянином. Сплачуєте податки й ходите на вибори.
Та стається оказія – на державу нападають дві сусідні, великі агресивні держави. Ваше місто займають чужинці. А кажуть, що «визволили».
Вас арештовують. Кудись везуть. І – розстрілюють. Ваше тіло опиняється у траншеї з десятками інших нещасливців. Зверху землю розрівнює бульдозер.
Описана ситуація мала місце в історії міста Володимира. У 1939-1941 роках.
Тоді Радянський Союз окупував під гаслом «захисту українців» східну частину тодішньої Польської держави (і, власне, українські землі). Зокрема, і Володимир.
Невдовзі з міста стали зникати люди. Які платили податки і ходили на вибори. Які були громадянами Польщі. Хоча держава не завжди була до цих людей прихильною. Наразі відомо лише про кількох людей:
- Юзеф Домінік, доктор філософії, шкільний інспектор
- Іван Калита, заступник міського голови
- Леон Кисіль, доктор філософії, директор гімназії
- Іван Косович, офіцер
- Іван Купчик, поліцейський
- Юзеф Шпилевський, поліцейський
- Тадеуш Квятковський, поліцейський
- Леон Лендуховський, адміністратор маєтку у Фалемичах
- Петро Ланєвський, чиновник у міській адміністрації
- Леон Маліновський, директор вʼязниці
- Станіслав Надольський, поліцейський
- Владислав Мушаляк, поліцейський
- Петро Мидлярський, поліцейський
- Леон Пташник, офіцер
- Броніслав Ренчковський, керівник місцевого відділення поліції
- Борис Сєвєров – підприємець
- Францішек Стрілецький, директор школи
- Микола Шик, працівник пошти
- Михайло Тележинський, священник, композитор, політик, публіцист, посол до парламенту
- Марʼян Турчин, ветеринар (?)
- Альбін Важинський, адвокат
- Францішек Буяк, поліцейський
- Францішек Дідовський, поліцейський
- Антон Семенюк, поліцейський
- Микола Шик, працівник пошти
Вони поховані у Биківнянському лісі, за кілька кілометрів на схід від київської станції метро «Лісова».
Читайте також: 15 травня – День пам’яті жертв політичних репресій
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром