Парад УПА в Любешеві

22 Січня 2022, 18:00
Українські повстанці.Фото ілюстративне 2568
Українські повстанці.Фото ілюстративне

Якиму Хвесику минав п'ятнадцятий рік, коли в Любешів уперше ввійшли «бульбаші» (так місцеве населення називало вояків УПА), прогнавши з містечка німецький гарнізон, що базувавсь у школі (теперішня райлікарня). Німців перед тим намагалися вибити радянські партизани зі з'єднання Федорова, які наступали з Рудки. Стрельнувши кілька разів із гармати і не завдавши ніякої шкоди приміщенню, за стінами якого німці тримали оборону, партизани безславно відступили на свою базу – за Лобну.

Українські повстанці стали на постій. Зайшов і до Якимової хати один – молодий, високий, плечистий юнак. Привітався чемно й попросив щось поїсти. Мати Якимова подала на стіл, що там у них було. Вояк перекусив, подякував, розповів про себе, що родом із Закарпаття. А баба Якимова раптом і питає:

– Синку, що тебе примусило піднятися проти такої великої сили? Не страшно тобі, молодому, здоровому, йти на вірну загибель?

– Або здобути, або вдома не бути! – відповів вояк.

А вранці осінній спокій Любешева розбурхав цокіт копит по бруку, іржання коней, чоловічий гомін і чіткі команди украї­нською мовою – на центральну вулицю входили строєм повстанці. Захоплений видовищем вишколеного війська, особливо красивими дорідними кіньми кавалеристів, Яким рахував чоту за чотою. 

Увійшовши в містечко, вояки вишикувалися для параду. Шеренга розтягнулася майже на кілометр – від сучасної лікарні до універмагу. На середину виїхав на коні командир – молодий, вродливий, у смушевій шапці набакир.

– Слава Україні! – пролунав його дзвінкий голос.

– Героям слава! – громовито вибухнуло над шеренгою, аж шибки у вікнах задзеленчали.

А тоді шеренги перешикувались у колону і з піснею-гімном «Ще не вмерла Україна» рушили урочистою ходою.

Видовище було напрочуд, і не піднестися духом міг хіба що сліпий та глухий. Яким і собі подумки приєднався до співу, адже слова гімну знав ще із сорок першого, коли ходив кілька місяців до національної школи. Єдиний її учитель, Шоломіцький (Яким, на жаль, забув його ім'я та по батькові, але пам'ятає, що родом був із Застав'я) найперше подбав, щоб учні знали цей святий для українця текст.

Після параду повстанці розділилися на дві групи й пішли (одна через Рудку, а друга через Седлище) в наступ на загін генерала Федорова...

Коментар
23/07/2024 Понеділок
22.07.2024
21.07.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром