Любешів – «смт», а може, таки місто?

19 Грудня 2021, 18:00
Любешів з висоти пташиного польоту 3212
Любешів з висоти пташиного польоту

Селище міського типу. Хоч як ми звикли до такої назви-класифікації населених пунктів, усе ж варто задуматися, чи й надалі доцільно так називати наші містечка. Адже цей термін громіздкий і довгий, як зимова ніч, і незручний при творенні похідних слів.

Радянська влада, спритна на вигадки таких і подібних штучних словотворень, залишила нам у спадок чимало непотребу, у тому числі й оце незрозуміле іноземцю «смт». 

Звідки ж воно взялось і що означає? Зазирнімо до енциклопедичного словника. «УРЕ» (ред. 1962 р.) окремого терміну «смт» не має, знаходимо його в статті «селище»: «В УРСР є селища міського типу і робітничі. До селищ належать населені пункти навколо промислових підприємств, будов, залізничних вузлів, гідротехнічних споруд». У цих населених пунктах, читаємо далі, має бути не менше двох тисяч мешканців, серед яких 60% робітники, службовці та члени їхніх сімей. І в цьому ж самому джерелі вказано про «місто», що це населений пункт, де живе понад тисячу мешканців, 85% яких зайняті в промисловості, торгівлі, транспорті, адміністративних установах, навчальних закладах.

Що ж, навіть за цією класифікацією нинішній Любешів можна сміливо називати містом, адже і населення, і «незайнятих у сільському господарстві» в ньому з надлишком.

Чому ж він, бувши колись містом чи принаймні містечком (на мій погляд, дуже вдала назва-класифікатор), утратив свій ста­тус?

Перегорнімо сторінки історії. Якщо в середині ХVІІ століття в Любешеві мешкали переважно селяни-кріпаки, то вже в ХІХ столітті сільське господарство витісняють ремісники та крамарі (крім кустарів, діють дві цегельні, два десятки крамниць). Значних міських рис йому додало і XX століття: залізниця, пристань, ремі­снича школа. Так що до 1940 року Любешів не інакше як містом чи містечком ніхто не називав. Радянська влада ж, надавши йому в цей рік статус адміністративної одиниці (райцентр), одночасно класифікувала і як селище міського типу.

Чому – не відомо, адже любешівці селилися ні довкола промислового об'єкта, ні довкола залізничного вузла, ні гідротехнічної споруди. Жили тут корінні міщани: інакше себе ніхто не називав. І раптом стали ким: селянами, селищенцями?!.

Отже, чи не пора Любешеву повернути історичний статус? Це питання варто розглянути депутатам, передусім місцевого рівня, і поклопотатися перед відповідними інстанціями. Така проблема не далека, думаю, і цілому рядові старовинних во­линських містечок: Ратному, Турійську, Торчину, Локачам та іншим... Невже вони змирилися з отим радянсько-шаблонним «типом»?

 

Коментар
29/03/2024 Четвер
28.03.2024
27.03.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром