Габріеля, яка жила не так

Львів.. середина XIX століття, ми бродимо вузькими вуличками між гарних фасадів старовинних будинків…

Підіймаємося сходами одного з будинків, тихо відчиняємо двері кімнати і бачимо молоду темноволосу у скромному вбранні жінку, яка шиє сукні для ляльок.

Не будемо відривати її від роботи, а повернімося на кілька десятиліть тому, у село Ківерці на Волині, яке зараз називається Прилуцьке. 

Читайте також: «Ніде моя душа не жила так щасливо, як на Волині»: що розповідають руїни маєтку Габріелі Запольської

Жінка у середині XIX століття не мала таких можливостей, як сьогодні. Це чоловік міг обрати собі долю, а в жінок був чітко спланований та акуратно розграфлений, соціально узгоджений сценарій. І суспільство того часу не вміло жити інакше.

Читайте також: Габріеля Запольська – акторка та письменниця із Підгаєць: історія життя

У Марії-Габріелі-Стефанії, дочки маршалка шляхти  Вінцента-Казімєжа-Яна Корвін-Піотровського та прими балерини Варшавськоїопери Юзефи з Карскіх, теж все йшло «за сценарієм».

Читайте також: Дім акторки Габріелі Запольської у Прилуцькому в різні періоди

Та в переддень весілля, вона почула як її коханий вимагає у батька непомірний посаг за одруження. Ну любив чоловік гроші, і не любив Габріелю, на жаль. Батько погодився, але пообіцяв видавати ту суму частинами. Весілля відбулось і почалось «сімейне» життя.

Габріелі лишалось народжувати і виховувати дітей від чоловіка, який її зневажав, зраджував і до того ж заразив її сифілісом. Останньою краплею в чаші терпіння дівчини стала смерть новонародженої дитини. Очевидно, дитина померла через хворобу матері.

І тоді Габріеля вирішила розлучитися, що для тогочасних реалій вважалося ганьбою. Батьки молодої жінки не підтримали і відмовилися підтримувати фінансово. Судовий процес зі справи розлучення тривав п’ять  років.  Розраховувати Габріелі залишалось тільки на себе саму.

Читайте також: Фемінізм, боротьба та творчість: що ми знаємо про Габріелю Запольську

Перед тим як перейти до наступних подій ми зупинимось на цьому епізоді глибше. Інколи сім’я, друзі, люди навколо, церква, спільнота тощо диктує нам з вами сценарій. Говорить нам як правильно, що личить і що не личить. І коли хтось починає жити не так, як сказали, тоді людей навколо починає це турбувати.

Але подивіться на Габріелю. Вона могла терпіти, виплакатись в подушку, зціпити зуби і терпіти далі. Народити дітей, мовчати навчитись грати у бридж і плести плітки по салонах і згаснути. Але вона вирішила діяти інакше, знаючи, що все проти неї. 

Читайте також: Історії Габріеліної липи

І Габріеля жила. Не завжди як хотіла. Щоб не пропасти, шила одяг лялькам для львівських іграшкових крамниць, а ще писала оповідання та п’єси. І хоч її творчість не завжди хвалили, вона все одно творила далі.

Читайте також: Габріеля Запольська роздавала критикам намордники

Згодом Габріеля зійшлася з художником Станіславом Яновським, з яким разом вони прожили певний час. Габріеля та Станіслав мали багато суперечок на ґрунті мистецтва: чиє важливіше, чиє краще, чиє потрібніше, що і поховало їх шлюб.

Попри всі невдачі в особистому житті Габріеля вела творче життя: виконувала ролі, входила до складу акторських комісій, писала та ставила п’єси.

Читайте також: Про що жила і творила Габріеля Запольська

А ще Габріеля була спонсоркою багатьох молодих поетів, письменників, акторів. Вона допомагала грішми навіть акторам кіно, завдяки її допомозі виходили стрічки. Вона була однією з перших жінок які фінансували кіновиробництво, тому її зараховують до перших продюсерів у Європі.

Ми пам'ятаємо Габріелю, бо вона зуміла сказати рішуче «ні» суспільним шаблонам. 

Довідково: 

• Габріеля Запольська народилася у 1857 році.
• У 1876 році Габріеля вийшла заміж за лейтенанта царської армії, молодого міщанина Константа Шнєжко-Блоцкого. У 1888 році подружжя розлучають офіційно
• У 1882 році Габріеля приймає рішення підкорити сцену, вона активно виступає в театрах Кракова, Львова та Познані. Бере участь в галицьких мандрівних трупах.
•  1889 році вона вирішує кардинально змінити своє життя і переїздить в Париж.
• В 1883 році Габріеля вирішує придумати собі псевдонім. Вона вперше заявляє про себе як Габріеля Запольська з оповіданням «Один день з життя троянди». Стиль написання одразу сподобався читачам. Першими були твори «Малашка» (1883), повісті «Кашька-Каріатида» (1885–1886) та «Переддень пекла» (1889).
• Запольська в майбутньому стає авторкою багатьох новел, повістей і творів драматургії, серед яких варто згадати «Мораль пані Дульської», популярну навіть сьогодні.
• У 1900 році вона засновує Незалежний театр, а у 1902 – свою акторську школу. 
• У 1907–1908 роках керувала так званим «мандрівним театром Запольської».
• 21 грудня 1921 року Габріеля Запольська померла у Львові та похована на Личаківському кладовищі.